Їж синтетику!

Багато хто чомусь уявляє синтетичну їжу як безсмакову сіру масу з фантастичних фільмів. Насправді все може виявитися рівно навпаки.

Людство тисячі років вирощує їжу найнеефективнішим способом з можливих. Ми спочатку вирощуємо рослини, потім годуємо ними тварин, потім чекаємо місяці або роки, поки вони виростуть, витрачаємо величезну кількість води, землі, палива, добрив та енергії, щоб у результаті отримати білок, жири та вуглеводи.

Хоча з точки зору хімії та біології ніякої магії в їжі немає. Організму потрібні цілком конкретні речовини: амінокислоти, жирні кислоти, вітаміни, мінерали, клітковина та енергія. Неважливо, прийшли вони з корови, соєвого поля чи біореактора.

Сучасні технології вже дозволяють вирощувати білки за допомогою дріжджів, грибів та бактерій, виробляти молочні білки без участі корів, культивувати м’ясо з кількох клітин та синтезувати практично будь-які харчові компоненти в лабораторіях. Це тільки початок.

Найцікавіше навіть не в тому, що така їжа може бути екологічнішою.

Вона може бути **кращою**.

Можна прибрати алергени, знизити кількість насичених жирів, збільшити вміст необхідних вітамінів, підібрати ідеальний баланс амінокислот, відмовитися від антибіотиків, гормонів росту, важких металів, мікропластику та інших забруднень, які сьогодні поступово потрапляють у харчовий ланцюг.

Наступний крок — персоналізоване харчування.

Уяви, що ти проходиш аналізи, а потім отримуєш продукти, склад яких ідеально підходить саме твоєму організму. Комусь більше білка, комусь омега-3, комусь менше цукру, комусь додатковий вітамін D або магній. Не таблетки, а звичайна їжа, просто оптимізована під конкретну людину.

Економіка теж зміниться.

Коли виробництво перестане залежати від клімату, посух, епідемій серед тварин, врожайності та величезних сільськогосподарських площ, вартість багатьох продуктів почне поступово знижуватися. Біореактор здатний працювати цілий рік, незалежно від сезону та погоди.

Як це вже відбувалося з обчислювальною технікою, сонячними панелями та секвенуванням ДНК, масштабування виробництва з часом робить технології значно дешевшими.

У результаті якісне харчування може перестати бути привілеєм забезпечених людей.

А це означає менше захворювань, пов’язаних із неправильним раціоном, менше дефіцитів вітамінів та мікроелементів, менше серцево-судинних захворювань, ожиріння та діабету. Величезна частина сучасної медицини сьогодні бореться не з інфекціями, а з наслідками того, що люди їдять десятиліттями.

Звичайно, традиційна їжа нікуди не зникне. Домашні овочі з городу, хороший сир, фермерське м’ясо або хліб на заквасці завжди матимуть своїх поціновувачів.

Але якщо синтетична їжа зможе бути дешевшою, безпечнішою, стабільнішою за якістю та кориснішою для здоров’я, опиратися їй буде так само безглуздо, як колись опиратися холодильникам, електриці чи інтернету.

Мені здається, через кілька десятиліть питання звучатиме вже не «чи готові ви їсти синтетичну їжу?», а «чому раніше люди вважали нормальним настільки неефективний спосіб виробництва їжі?».